Узуфрукт (лат. usus – використання, лат. fructus – дохід) – речове право користування чужим майном з правом присвоєння доходів від нього, але з умовою збереження його цілісності, цінності та господарського призначення.

usus – використання, fructus – дохід), різновид особистого сервітуту, речове право користування чужим майном з присвоєнням природних плодів, що приносяться їм (врожаю, приплоду, корисних копалин тощо), промислових і грошових доходів (продукції, орендної плати, підприємницьких доходів тощо).

в римському праві вважалися право проживання в чужому будинку або в його частині (habitatio) та довічне право користування чужими рабами чи тваринами (operae servorum vel animalium).

На відміну від узуфрукта, що істотно обмежує правомочності власника, зберігаючи лише «номінальну власність», сервітут передбачає найменш обтяжливий для власника речі речі спосіб його застосування, з мінімізацією завданого власнику незручності.